Найдавніші поселення в районі сучасної браги датуються епохою мегаліта. У найдавніших письмових джерелах

(III ст. До н. Е.) Вказується, що територія між річками Дору і Каваду була заселена кельтами, а точніше плем'ям

 бракарів. У 14 р. н. е.. римляни заснували на місці давнього кельтського поселення місто, яке назвали Бракара

 Аугуста (лат. Bracara Augusta), на честь імператора Аугуста. Бракара стала вузлової точкою, де сходились

 п'ять знаменитих римських доріг, а також столицею римської провінції Галлеція (на північ від річки Дору).

  З падінням Римської імперії, Брага залишилася під владою свевів, протягом 175 років залишаючись політичної та

інтелектуальної столицею їхньої держави. Надалі місто більше 300 років перебував під панування готів, потім,

в 715 році був завойований маврами. Останні незабаром змушені були підкоритися влади португальського короля Альфонса

 (Афонсу) III з бургундське династії. Кастильськимм королем Альфонсо VI Брага була віддана в якості приданого

його дочки Тереза з нагоди її весілля з графом Генріхом бургундськи. Його син, Афонсу Енрікеш став першим

королем Португалії.

 Брага, місто з 2250-річною історією, один з найстаріших християнських міст, крім того,

вважається провідним центром теологічних вишукувань в Португалії і пишається титулом «Місто архієпископів».

Місцевої єпархії поряд зі звичайним латинською обрядом проводяться служби по особливому брагскому обряду, одному

 з Західних літургійних обрядів...